Лого creditop.in.ua
creditop.com.ua

Колектори вимагають повернути чужий борг – що робити?

Робота колекторських організацій в Україні на сьогоднішній день практично не регулюється законодавчо, що «розв’язує» їм руки і дає можливість переходити рамки дозволеного в відношенні не тільки тих, хто проштрафився позичальників, але і їх родичів, знайомих. Що робити, якщо вам дошкуляють дзвінками і погрозами без причини?

Широта проблеми

Національний банк, як гарант правомірності використання будь-яких кредитних організацій, регулярно отримує скарги від громадян про те, що відносно їх «лютують» колекторські організації (більше 1,5 тис. Звернень щомісяця). Для довідки, колекторські агентства – це приватні небанківські установи, які представляють інтереси кредитора або самі стають кредиторами, викуповуючи борг клієнта у організації, що колись видала йому позику. Їх завдання – позасудове стягнення простроченої заборгованості і цю мету вони часом досягають зовсім дикими способами.

Позичальники нерідко отримують погрози по телефону та в онлайн режимі, змушені спілкуватися з представниками під час візитів додому або на роботу, терпіти від них грубість і приниження. Мало того, колектори докучають і родичам заборгувалих осіб, які не брали на себе жодних зобов’язань і тим більше не давали згоди на контакт з стягувачами. Однак це не зупиняє колекторів, але наскільки ці дії правомірні?

Буква закону

Будь-які образи, які виходять від фізичної особи або представника колекторської організації, вважаються протизаконними і підпадають під 126 статтю КК України, не кажучи вже про погрози життю та здоров’ю – ст. 129 КК. І навіть докучання дзвінками теж розглядається, як порушення прав і свободи людини, яке підпадає під ряд статей КК і ГК. Заборгував громадянин, не має рації, але це не привід катувати його або дошкуляти його близьким.
Примусово стягнути борг, заволодівши особистим майном, колектори теж не мають права. Уповноваженими на конфіскацію ліквідного майна в рахунок боргу, є тільки судові пристави або приватні виконавці, що мають на руках документ-підставу для примусового повернення (рішення суду). Але навіть в цьому випадку вилучення не відбувається хаотично, дотримуються всі офіційні процедури і приписи.

Колектори повинні займатися інформуванням – донести до боржника або його офіційного поручителя (що фігурує в кредитному договорі) про наявність заборгованості. А ось якщо в цей процес втягуються треті особи, які не давали дозволу на використання особистої інформації і не погоджувалися на контакт з колекторами, то це вже поза законом. По суті, можна притягнути до відповідальності кредитну організацію, яка найчастіше і передає дані родичів без їх відома колекторам. Зазвичай, при оформленні кредиту, просять вказати додаткові контакти близьких, але варто розуміти, що це не порука, тому і нести відповідальність за цей борг родич не повинен. Він має право відмовитися від будь-яких контактів з фінансовими або колекторськими представниками.

Як захистити свої права?

Зовсім інша справа, що не завжди колектори хочуть слухати родичів про їх реальнi права, продовжуючи «атакувати» дзвінками і зустрічами. В цьому випадку необхідно:

  • направити лист-скаргу адміністрації колекторської або фінансової організації;
  • повідомити в Нацбанк – +380 800 505 240;
  • заявити в суд про порушення прав людини;
  • при наявності погроз і образ подати заяву в правоохоронні органи.

Найближчим часом уряд обіцяв розглянути введення нових правових норм, які могли б чіткіше регулювати поведінку колекторів, а також регламентувати санкції за недотримання правил роботи. Більш того Нацбанк буде вести облік офіційних колекторських організацій, що розмістить в реєстрі на своєму сайті у вільному доступі.

Залишити відповідь